ГРИГОРАШ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ (08.12.2002 – 18.02.2025)
Солдат Василь Григораш народився 08 грудня 2002 року в селі Лісові Хутори. Навчався в Комарівській школі-інтернаті. Продовжив навчання в Мринському училищі.
Так склалась його доля, що хлопець рано залишився без матері, фактично виховувався в інтернаті, оступився, мав певні проблеми із законом. Однак навіть будучи ще доволі юним, він прийняв для себе важливе рішення: стати на захист рідної землі.
У червні 2024 року він прийнятий на військову службу за контрактом із числа умовно-достроково звільнених. У лавах ЗСУ він був на посаді стрільця-помічника гранатометника стрілецької спеціалізованої роти.
Найближчою його людиною був брат. Він із ними спілкувався постійно. 13 лютого 2025 року Василь у розмові попередив, що може не повернутися. Певно, було якесь передчуття. А 18 лютого він зник безвісти.
Лише нещодавно, після чергового обміну тілами та проведеної ДНК-експертизи, рідні отримали підтвердження загибелі Василя.
Він загинув, як Герой, до останнього залишаючись вірним даній військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконуючи військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність внаслідок здійснення ворогом штурмових наступальних дій поблизу населеного пункту Срібне, Покровського району, на Донеччині. Сталося це 18 лютого 2025 року.
Понад рік Василь Григораш вважався безвісти зниклим. Поховано військовослужбовця 27.03.2026 року на кладовищі по вул. Полівка в Носівці.
