ХАХУДА ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ (26.11.1967 – 18.06.2024)
Молодший сержант Володимир Хахуда народився в селі Підгайне у великій дружній родині, де виховувалось шестеро дітей.
Навчався у п’ятій міській школі. Фах водія здобував у Мринському ПТУ і відразу пішов працювати. Так було все життя. Бо так виховували батьки, бо він – українець, господар. Володимир мріяв мати власну родину, простору оселю, справжнє родинне гніздечко, де затишно й гарно найдорожчим, куди завжди хочеться повертатися. Він всього досягнув у цьому житті, заручившись підтримкою родини, братів, сестер. Все зробив, як мріяв.
Лишалось просто жити, любити, радіти… Якби не війна. Володимир точно не хотів брати до рук зброю, але у найважчу годину для України саме такі люди, як Володимир, стали першими, хто був готовий захищати.
З самої юності, працював водієм, далі вже, як підприємець, займався автоперевезеннями. Останні п’ять років перед війною працював за кордоном. 18 лютого 2022 року він приїхав у відпустку. А 24 лютого, зранку, він у числі перших, стояв у черзі біля військкомату. Певний період Володимир Хахуда ніс службу при Носівському РТЦК, а в серпні 2023 року був переміщений спочатку в навчальний центр, а далі – гарячий схід нашої держави: Харківський, Донецький напрямки.
Він виконував обов’язки старшого водія, командира 1 піхотного відділення 3 піхотного взводу, 3 піхотної роти військової частини. Залишаючись вірним присязі, даній українському народові, у бою за Україну, її свободу і незалежність, під час виконання бойового завдання Володимир Хахуда загинув.
Сталося це 18 червня 2024 року поблизу населеного пункту Федорівка, Бахмутського району, Донецької області.
У загиблого лишилася дружина, дві донечки, велика родина, яка чекала його У Героя залишилася дружина Алла Григорівна, донечка Вікторія та Марійка.
Володимира Хахуду поховано на кладовищі по вул. Центральна (в напрямку села Андріївка).
