РУДЕНКО ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ (15.03.1971 - 03.03.2025)
Молодший сержант Володимир Руденко народився та виріс У Носівці. Навчася у Носівській школі №1. Професійну освіту здобував у Київському вищому військовому училищі зв’язку. Далі продовжив навчання за фахом юриста в Академії внутрішніх справ. У професії реалізувався як підприємець в ІТ-технологіях.
Із початком повномасштабного вторгнення він одразу долучився до загону самооборони. Далі продовжив захищати рідну землю в лавах Збройних Сил України у військах зв’язку спецпризначення.
Побратими так написали про Володимира: «Від оборони Києва, Харківський фронт літо 2022 , у 2023-2024 роках – Бахмутський напрямок (Іванівське та Кліщіївка) – шлях від піхотинця до зв'язківця, на якому трималося КСП роти. Зв'язок з позиціями побратимів, лагодження та налаштування рацій, вся інформація по бойовій обстановці – ця праця підтримувала та надихала хлопців у бою. Голос Бандани в рації означав для нас, що ми не покинуті й нас, піхотинців, прикриють вогнем або евакуюють у разі поранення. Ми, побратими, пам'ятаємо Володю мужнім та хоробрим воїном, а також надзвичайно позитивною та життєрадісною і комунікабельною людиною. Його дотепні жарти, анекдоти та приколи піднімали нам настрій у екстремальних ситуаціях.
Бандана надзвичайно любив Україну, її історію, культуру та традицію і надзвичайно цікаво було поспілкуватися на ці теми з ним. Дякуємо тобі, Брате, за твою боротьбу, твій приклад мужності та героїзму!»
Він таким був і для рідних: уважним, чуйним, щирим і безмежно добрим сином, братом, батьком, дідусем…
У Володимира Григоровича залишилася мама Антоніна Корніївна, сестра Лариса, донька Марина та внук Кирило.
Поховано Героя 07.03.2025 року на кладовищі по вул. Троїцька в місті Носівка.
