КРАСЕВИЧ АНТОН ПАВЛОВИЧ (23.11.1999 – 08.11.2022)
Старший солдат, носівчанин, був мобілізований 31 березня 2022 року. Служив сапером 2 інженерно-саперного взводу 3 механізованого батальйону військової частини А 0501. Під час виконання бойового завдання, в ході ведення бойових дій, був тяжко поранений та доставлений до військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків. На жаль, лікарям не вдалося врятувати Героя.
Залишившись вірним присязі в бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у забезпеченні оборони України, захисту безпеки населення та інтереси держави у зв’язку з військовою агресією Росії проти України, він до останнього боровся за життя, але сили виявилися надто нерівними. 8 листопада 2022 року завершився його земний шлях.
Він був щирим, відкритим, талановитим, із відкритою душею і серцем, сповненим любові до всіх.
23 листопада йому б виповнилося лише 23…
Неймовірний біль, жаль, горе, яке не можна виміряти нічим і ніколи. Ось таку ціну вся Україна і наша громада платить за кожен новий день, за можливість жити, за Перемогу, яка неодмінно буде за нами, бо є вони – наші героїчні захисники, титани духу, сили, віри у визволенні рідної землі від російських окупантів. Два брати-близнюки Антон і Артем Красевичі народилися в Носівці, зростали добрими, чуйними, уважними. Після закінчення другої міської школи, здобували освіту в Броварському професійно-технічному закладі, пройшли строкову службу у Збройних Силах України. З початком повномасштабного вторгнення Росії проти України обидва брати стали на захист рідної держави добровольцями, служили в одній частині, з честю виконували свій військовий обов’язок… Нажаль, під час виконання військового завдання, Антон отримав поранення, яке виявилося несумісним із життям.
Всі сповідалися, що він вистоїть і найбільше в це вірив його брат Артем, мама, всі рідні, численні друзі. Але, на жаль, серце Героя зупинилося у лікарні. Нашому захиснику назавжди 22…
Сльози і розпач, невимовний жаль за таким юним і відважним героєм, який заплатив за нашу свободу найдорожчим – власним життям.
У загиблого залишилися мама Ольга Миколаївна, батько Павло Павлович, брати.
Похований Герой на кладовищі цукрозаводського мікрорайону Носівки.
